Таран САУ "Фердинанд" при звільненні міста Тараща. Із спогадів Фадіна О М
День визволення міста Таращі. Із спогадів Фадіна О.М. командира танка Т-34 207-го танкового батальйону 22-ої гвардійської танкової бригади 5-го гвардійського танкового корпусу
"Фердинанд» (нім. Ferdinand) — німецька важка самохідно-артилерійська установка періоду Другої світової війни класу винищувачів танків. Також називалася «Елефант» (нім. Elefant — слон), 8,8 cm PaK 43/2 Sfl L/71 Panzerjäger Tiger (P), Sturmgeschütz mit 8,8 cm PaK 43/2 і Sd.Kfz.184. Ця бойова машина, озброєна 88-мм гарматою, є одним з найбільш сильно озброєних та потужно броньованих представників німецької бронетехніки того періоду. Незважаючи на свою нечисленність, ця машина є одним з найвідоміших представників класу самохідних гармат, з нею пов'язано багато легенд[1].
САУ «Фердинанд» була розроблена в 1942–1943 роках, будучи багато в чому імпровізацією на базі шасі неприйнятого на озброєння важкого танка Tiger (P) розробки Фердинанда Порше. Дебютом «Фердинанда» стала Курська битва, де бронювання цієї САУ продемонструвало свою малу уразливість для вогню радянської основної протитанкової та танкової артилерії. Надалі ці машини брали участь у боях на Східному фронті і в Італії, закінчивши свій бойовий шлях у передмістях Берліна[2]. В Червоній армії «Фердинандом» часто називали будь-яку німецьку самохідну артилерійську установку.